«Диво з квартирою»

“У вересні 2006 року я звернулася до священика Десятинної церкви за благословенням на продаж та купівлю квартири з метою зміни місця проживання. Батюшка благословив мене та кожні вихідні турбувався про результат. А результату все не було, щось не складалося. Побачивши моє засмучення від відсутності рішення цього питання, священик запропонував відслужити молебень перед Десятинною іконою Пресвятої Богородиці.
Не минуло й короткого проміжку часу, як ситуація вирішилася непередбачуваним для мене чином. За один день я продала 3-х кімнатну квартиру на Виноградарі (66 кв.м.) та купила з мінімальними витратами 3-х кімнатну квартиру в центрі Києва (94 кв.м.), поряд із церквою Покрови Пресвятої Богородиці, в якій мене колись хрестили.
Враховуючи всі матеріальні та тимчасові фактори цієї події, її можна розглядати лише як чудо, за молитвами перед чудотворною іконою Божої Матері «Десятинною»”.

Прихожанка Десятинного монастиря раба Божа Кривенчук Тетяна 2006 р.




Повернення до життя раби божої Марії

До намісника Десятинного монастиря архімандриту Гедеону прийшов високопосадовець домовлятися про поховання своєї матері. Його мати Марія перебувала в реанімації і вже не подавала жодних ознак життя – дихання примусово підтримували апарати. Лікарі в один голос стверджували, що повернути жінку до життя неможливо, і дали час рідним домовитися про місце на цвинтарі.

Один із двох синів Марії сильно сумував, плакав і докоряв собі, що мама померла, а він так і не встиг з нею як слід попрощатися. Батюшка сказав йому: «А ти візьми, постав два повні свічники свічок перед іконою Пресвятої Богородиці Десятинної, помолися від щирого серця своїми словами – і мама ще поживе». Намісник запитав: “А скільки ти хочеш, щоб твоя мама ще пожила?” Він відповів, що якщо проживе півроку, то він буде найщасливішою людиною на землі. Батько Гедеон сказав: Ось побачиш, так і буде.

Раба Божа Марія, якій тоді було за 70, повернулася до життя з «точки неповернення». Головлікар і весь медперсонал лікарні були здивовані, це було колосальне потрясіння для всіх. Людина фактично померла, лікарі готувалися констатувати смерть, і раптом вона піднялася.

За цей період намісник монастиря неодноразово був у них у гостях, соборував і причащав Марію Святих Христових Таїн і справді рівно через півроку Марія відійшла до Господа.




Шлях до Бога

У 2009р. моєму свекру поставили страшний діагноз, який звучав, як вирок – рак із метастазами. Справа в тому, що свекр був атеїстом. Розмовляти з ним про Бога, про церкву було складно; він або мовчав у відповідь, або перекладав розмову на іншу тему. У грудні 2015р. стан батька різко погіршився.

Я, парафіянка Десятинного монастиря, звернулася по допомогу до нашої громади. Молилися біля Десятинної ікони Богородиці.
Якось, під час розмови зі свекром на запитання про те, які ліки ще потрібні, я зважилася озвучити те, про що так давно хотіла сказати, але боялася. Сказала, що не про ліки треба думати, а про сповідь та причастя, розповіла про Таїнство соборування. У відповідь, як і завжди, почула тільки мовчання. Це було лютневим вечором у п’ятницю, а в суботу дружина свекра сказала, що поговорила з ним про соборування, на що той відповів: «Мої батьки були атеїстами, я завжди був атеїстом і своєї віри не зраджу. Запросиш священика – вижену». Після цієї розмови я молилася і просила Господа не залишати його. На недільній літургії біля ікони Богородиці Десятинної я слізно благала допомогти нам. Після літургії мені зателефонувала дружина свекра і сказала, що тато сповідався та причастився.

Потім я дізналася, що вдень у батька як завжди був сильний біль, а вночі дружина його замість звичайних уже криків жаху почула, що він розмовляє з Богом, питає Його, відповідає Йому. Вранці ця людина, яка за все своє життя жодного разу не зверталася до Господа, який уже довгий час не піднімався з ліжка, раптом підвівся, тримаючи дуже рівно спину, і на запитання «Ти куди?» відповів «До покаяння». Дружина поклала його і вперше, не побоявшись залишити вдома, пішла до храму на недільну літургію. Третього дня після причастя тихо відійшов до Господа.

Раба Божа Афанасієва Лариса 2015 рік.




Інший випадок зцілення від раку

Ми прийшли до Десятинного монастиря, щоб батюшка, помолився за мою дружину, мала четверту стадію раку. Лікарі робили все, що могли, а потім сказали, щоби ми їхали додому. Мовляв, нехай ваша дружина побуде вдома з онуками, скільки їй лишилося – два, три тижні чи місяць». Дружина була на сильних знеболюючих.

Перед Десятинною іконою Божої Матері відслужили молебень. Коли лікарі її побачили, вони здивувалися. Зцілена повністю пройшла все обстеження – нічого не знайшли! Жодних слідів хвороби. Лікарі почали питати: «Що ви приймали? Вибачте, ми думали, вас уже поховали». Ми відповіли: «Ми в церкві помолилися перед Десятинною іконою Божої Матері».

Прихожанин Десятинного монастиря Гера Геннадій Іванович 2012 рік
Інший випадок зцілення від раку




Заміжжя та щаслива родина

У 2006 р. після всенощної ми з подружкою підійшли до намісника Десятинного монастиря попрощатися та взяти благословення. Під час розмови з отцем Гедеоном, я попросила його про молитву за нас із подружкою та наше вдале заміжжя. На той момент нам було 25-26 років, але це питання нас хвилювало вже два роки.

Батюшка дуже швидко відреагував на наше прохання, сказавши, що це дуже важливе питання, оскільки зустріч людей – це Божий промисел і запропонував відслужити молебень святій Катерині на свято Введення у храм Пресвятої Богородиці. У зазначений термін батюшка відслужив молебень у Десятинному храмі перед іконою Пресвятої Богородиці «Десятинна».

Менш ніж через рік після молебна я повінчалася зі своїм чоловіком у Десятинному храмі.

Прихожанка Десятинного монастиря раба Божого Кривенчук Тетяна 2007 р.




Щира молитва

Лікарі поставили мені діагноз «пухлина підшлункової залози, що прогресує». Довго не наважувалася сказати на роботі, що доведеться бути відсутнім, тому що в будь-якому випадку потрібна буде операція. Однак, коли сказала, на роботі мене підтримали та відправили на додаткове обстеження і, у разі чого, одразу сказали робити операцію.

Мій керівник, будучи дуже віруючою людиною, щиро молився – за моє зцілення перед Десятинною іконою Пресвятої Богородиці.
Через тиждень після того, як мені оголосили діагноз, повторне обстеження показує, що пухлини немає і немає навіть звичайних проблем із підшлунковою.

Юна Шайхалієва 2016 рік




Історія прихожанки Десятинної обителі

Ще до приходу в храм я перенесла операцію з видалення новоутворення і мала щороку спостерігатися і підліковуватися. Звичайно ж, одним із моїх прохань біля ікони Пресвятої Богородиці Десятинної було створити чудо і позбавити мене тягаря хвороби. І ось цього року лікарка мені не прописала навіть підтримуючої терапії.

Але не тільки здоров’я було предметом моїх молитов, а й те, що моя мама хворіла і не ходила до церкви, а просити її причаститися Святих Христових Таїн не виходило. А бабуся взагалі потрапила до адвентистів сьомого дня. Кожну літургію я просила у Господа і Його Матері напоумлення, як мені вчинити. З Божою допомогою і заступництвом Божої Матері перед іконою, якій я молилася, мама та бабуся перед смертю боролися і прийняли Святе Причастя, до того ж бабуся ще й причастилася в повній свідомості за годину до смерті.

Ще одна для мене важлива справа життя – це дочка, яку дав нам із чоловіком Бог.

У школі Ганні навчання давалося дуже складно, я ж завжди хотіла, щоб вона здобула вищу освіту. Зі школи вона пішла з дуже натягнутим табелем. В училищі вона вчилася непогано. І ось настав час спробувати вступити до інституту. Після молитов у Десятинної ікони Пресвятої Богородиці Аня вступила до інституту на бюджет!

Цього року Аня вже вступала до магістратури, і знову ми всі молилися перед Десятинною іконою Пресвятої Богородиці. Знову бюджет! Щоразу після того, як зараховували на пільгові категорії, залишалося одне місце, яке діставалося дочці!

Раба Божа Оболенська Ірина 2016 рік.




Зцілення лімфовузлів

У 2018 році мій чоловік Тодоров Павло Петрович побував на службі в Десятинній церкві, помолився Пресвятій Богородиці та приклався до Десятинної ікони.

Повернувшись, додому раптом помітив, що в нього чудовим чином пройшло запалення лімфовузлів.

Дивні діла Твої Господи!




Зцілення від кісти

Я, раба Божа Людмила, отримала зцілення у Десятинній церкві. У серпні 2006 року я виявила затвердіння у грудях та звернулася до лікаря. Мене обстежили та встановили діагноз – кіста молочної залози. Призначили лікування, але особливих результатів воно не дало. Недуга приводила мене в страх і зневіру.

Вперше я прийшла до Десятинної церкви у вересні 2006 року і благала Богородицю про зцілення. Тоді ж причастилася вперше у Десятинному храмі.

14 жовтня, в день свята Покрови Пресвятої Богородиці, я знову помолилася і причастилася в Десятинній церкві.
Після цього я поступово почала відчувати зменшення кісти і сьогодні не знаходжу її взагалі. Дякую Богові і Пресвятій Богородиці за зцілення.

Раба Божа Людмила 10.12.2006 р.




Зцілення від раку

Я дізналася про свою хворобу (рак грудей) і дуже злякалася, адже я ще молода жінка, а результат цієї хвороби часто трагічний. За порадою лікарів ходила на постійні обстеження та лікувалася медикаментозно, витратила величезну кількість грошей, але позитивного результату не було. Мало того, стало гірше.

У черговий мій прихід до лікаря він, вивчивши результати аналізів і зібравши консиліум лікарів, виніс вердикт як вирок – операція з видалення грудей. Я була на межі розпачу. Не бачачи перед собою нічого, обливаючись сльозами, я йшла містом, не розуміючи і не замислюючись, куди йду. Не пам’ятаю, скільки часу я так ходила, прокинулася перед невеликим храмом і раптом дізналася його – я колись у ньому була. То справді був Десятинний малий храм. Як тільки я увійшла до храму, нова хвиля сліз накотилася на мене, я буквально ревела, невідома сила спричинила мене до ікони Пресвятої Богородиці. Я впала перед нею навколішки і, обливаючись сльозами, почала молитися. Це було схоже на розмову з доброю та люблячою мамою. Я розповідала Богородиці все своє життя, всі свої печалі, розповіла про своїх дітей та просила допомоги та втіхи. Так на колінах я простояла 2 чи 3 години. У цей час у храм прийшов батюшка, я йому розповіла про своє лихо. Він запропонував відслужити молебень про зцілення перед іконою.
Відслуживши молебень, батюшка благословив мене хрестом, помазав олією і сказав: «Бог милостивий. Він обов’язково почує твої молитви і не залишить тебе у цей скрутний момент життя». Незважаючи на страшний діагноз, незважаючи на страх, який мене скував перед цим, я раптом відчула неймовірне полегшення та спокій. Через два дні мені було призначено хірургічне втручання, і я вже змирившись перед своїм майбутнім поїхала на операцію. Яке ж було здивування лікарів, а тим більше моє, коли після обстеження перед операцією лікарі здивовано повідомили мені про те, що я абсолютно здорова. Не було навіть натяку на хворобу.

Раба Божа Олена 2011 рік




Хрещення японця

Якось лив сильний дощ, у храмі нікого не було, окрім свічниці. Я чекав, коли скінчиться негода. Тут у храм зайшов японець, щоб сховатись від сильного дощу. Він підійшов до Десятинної ікони Пресвятої Богородиці та завмер перед нею, стоячи тривалий час, не відводячи від неї очей. Я звернувся до нього англійською мовою, запитавши якої він релігії. Виявилося, він нічого не знав про Христа. Я розповів йому випадок, як Богородиця 2006 року наяву постала перед цією іконою, зайшла у вівтар і зникла. Японець був вражений цим і сказав, що на батьківщині розповість про це диво своїм друзям. Я сказав йому, що він може покласти голову на ікону і попросити у мами Бога все що хоче. Вставши через чверть години з колін, він попросив, щоб я йому більше розповів про Христа і Божу Матір. Я розповів йому, хто такий Ісус Христос, що Він Боголюдина, що прийшов у тілі, щоб дарувати вічність у божестві Своїм. Він запитав: “І для японців теж?” Я сказав: “Особисто для тебе!”. Він відповів, що у нього всередині все перекинулося, і він відчуває неймовірні почуття, які він хоче забрати з собою в Японію. Я запитав його, чи він хоче хреститися? Він відповів, що саме цього хоче, але не знав, як запитати. Після цього я зателефонував батькові намісникові і все розповів, попросивши благословення хрестити цю людину. Цього ж дня він відлетів до Токіо з ім’ям Микола на честь Миколи Японського, просвітителя Японії.

Архімандрит Єремія (Харон) 2016 рік.




Молитва Матері про дітей

У 2011 році я прийшла з дочкою та сином у Десятинний храм і попросила отця Мелхиседека відслужити молебень перед Десятинною іконою Божої Матері. У нас була складна життєва ситуація. Під час читання Євангелія мій син поводився так, ніби був у храмі вперше. Після молебню я почала вибачатися у батюшки за поведінку сина. А батюшка й каже: «А ви віддайте нам його на послух». Я відповіла: Беріть. Хочу наголосити на тому факті, що ці слова та моя відповідь слово у слово у 2006 році були вимовлені одним батюшкою у Святогірській Лаврі, де ми з сином часто паломничаємо. Розмова тоді теж стосувалася його. Ось таким чином, молячись перед Десятинною іконою Богородиці Пречиста влаштувала на послух мого сина до Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці.
 
Прихожанка Десятинного монастиря раба Божого Фотинія 2011р.
 
Я, раба Божого Галина, зверталася з проханням про заміжжя дочки до Богородиці Десятинної. Навесні цього року моя донька вийшла заміж. Дякую Матері Божій і всім святим за допомогу.
 
Прихожанка Десятинного монастиря раба Божого Голубєва Галина 3




Допомога насельнику монастиря

У мене перед службою сильно розболілася спина, так що важко міг пересуватися. На полієлеї я мав виносити Євангеліє з проголошенням прокимна. Протодіакон запропонував мене підмінити, але я вирішив для себе, будь-що винести Святе Євангеліє. Після величання, проголошуючи малу ектенію перед образом Десятинної ікони Божої Матері, я помолився за своє зцілення. Чудовим чином біль пропав, і я виніс Євангеліє, сказавши недільний прокимен!

Ієродіакон Гавриїл (Кайрасов)2016 рік




Допомога схимниці

Коли я вперше увійшла до Десятинного храму, то відчула особливу благодать від ікони Пресвятої Богородиці Десятинної, що стоїть посередині храму. Я це відчула на своїх хворих ногах. Почуття були настільки приємні, що я не хотіла йти, і я почала не пропускати служби і навіть у поганому стані приходила, а коли йшла, не відчувала тих болів, які були завжди.

Дякую Матері Бога нашого, Цариці неба та землі, що Вона через свою ікону посилає полегшення людям і мені. Хоча мені вже 85 років, я тепер ходжу після кожної служби з матінками хресною ходою навколо фундаментів Десятинної церкви, читаючи 150 разів «Богородице Діво, радуйся», чого я раніше не могла собі дозволити.

Парафіянка Десятинного монастиря схимонахиня Ніоніла 2016 рік.




Свідчення раби Божої Людмили Лінкевич

«Я, раба Божа Людмила, свідчу про бачення Богородиці у Десятинному храмі-наметі у травні 2006 р. На Світлій Седмиці я зайшла до Десятинного храму, щоб підтримати громаду у відстоюванні права на існування приходу Десятинної церкви. Це були перші дні після встановлення скинії. У храмі знаходилося лише кілька людей. Я зайшла в храм і стала з лівого боку від входу. Люди, які були у храмі, вийшли надвір і розмовляли, зупинившись неподалік входу. Залишилися тільки я та ще одна жінка, що стояла біля мене. У храмі звучав аудіозапис Літургії. Я дивилася на ікону Богородиці Десятинної, яка знаходилася на аналої по центру храму, і раптом почала відчувати тремтіння в ногах і холод, що бадьорить. А перед іконою спиною до нас і обличчям до вівтаря стояла постать Божої Матері з піднесеними руками, як у образі Богородиця-Оранта. Вона не була газоподібною чи прозорою, а цілком матеріальною, такою, як звичайна людина. У мене ж виникло відчуття, ніби я трохи піднялася над землею, а на голові заворушилося волосся. Я не могла нічого ні сказати, ні поворухнутися. Жінка, яка стояла біля мене, звернулася до мене: «Ви бачите Богородицю?». Я ледве змогла сказати: Так. Так ми її бачили кілька секунд, потім вона зникла.
Жінкам було поставлене запитання «А чому ви вирішили, що це Пресвята Богородиця, а не хтось інший, наприклад, княгиня Ольга?» На що вони відповіли: «Ні, ми відчули, що це Пречиста Діва, тому що були охоплені почуттям благодаті та страху, коли вона дивилася на Свою ікону. А потім, коли Вона зайшла до вівтаря царською брамою і підняла Свої пречисті руки, то ми знепритомніли».
Цей випадок був донесений до Предстоятеля Української Православної Церкви блаженнішого Митрополита Володимира. Блаженніший Митрополит відповів: «Якщо сама Пречиста з’явилася на місці першого кафедрального собору Київської Русі та благословила його Своєю присутністю, то наш обов’язок тепер продовжуватиме літургійне життя на цьому святому місці».
У 2007 році при встановленні дерев’яного храму на честь рівноапостольного князя Володимира та княгині Ольги почалася сильна злива. Було вирішено безперервно служити молебень перед Десятинною іконою Божої Матері. Щойно розпочався молебень, над храмом розійшлися хмари і дощ припинився. Проте перестав він лише у плямі княжого граду в радіусі 20-30 метрів, а по периметру території лише посилився.
Ікона Пресвятої Богородиці Десятинна багато разів очолювала всеукраїнські хресні ходи.
У 2007 році з ініціативи Десятинного храму проходив хресний хід «Стопами Андрія Первозванного» на парусно-моторній яхті «Rоyal maris» водами Дніпра, з виходом у Чорне море вздовж Кримського узбережжя. Диво, що відбулося під час цього хресного ходу, вразило всіх його учасників.
Перед виходом із Херсона до Севастополя розігралася сильна буря. У зв’язку із штормом кораблі не випускали з Херсонського порту. Через це збивався весь графік хресної ходи. Бачачи таку ситуацію, священики, які перебували на кораблі, стали служити молебень біля ікони Пресвятої Богородиці Десятинної і всупереч усьому йти згідно з встановленим графіком. Під час молитви хвилі розступилися, і протягом усього шляху стихія оминала корабель, хоча було видно, що довкола вирує дев’ятибальний шторм. Молитвами Богородиці корабель благополучно та вчасно прибув до Севастополя.
У 2008 році, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського та всієї України Володимира, ікона очолила Всеукраїнську хресну ходу, присвячену 1020-річчю Хрещення Русі, в якій також було явлено безліч чудес та зцілень. Одне з найяскравіших чудес сталося у місті Феодосія у храмі на честь вмч. Дмитра Солунського. За переказами цей храм було розписано самим Феофаном Греком, учителем Андрія Рубльова. Значна частина фресок цього храму потребувала реставрації. Після того як у храм внесли Десятинну ікону Божої Матері, на фресках із збитим зображенням Пресвятої Богородиці та апостолів почали виявлятися контури ликів.
Також у Щолкінському районі у момент занесення ікони до сільського храму сталося явище на небі Хреста. Свідками цих чудес було багато людей.
У 2012 році у Десятинному монастирі Різдва Пресвятої Богородиці язичники підпалили храм на честь святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги. Ікона Пресвятої Богородиці простояла охоплена полум’ям понад три години, але не постраждала.
На жаль, у цій пожежі згорів журнал, у якому були записані всі чудеса, які відбувалися молитвами перед Десятинною іконою Пресвятої Богородиці.
29 грудня 2016 року Священний Синод Української Православної Церкви благословив встановити у межах Київської єпархії святкування на честь ікони Божої Матері «Володимирська – Десятинна».
6 травня 2017 року, у суботу 3-го тижня по Великодню, день пам’яті вмч. Георгія Побідоносця, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій відправив Божественну літургію з чином прославлення Володимирсько-Десятинної ікони Божої Матері в Десятинному монастирі Різдва Пресвятої Богородиці.
 
За молитвами перед чудотворним образом Володимирської – Десятинної ікони Божої матері люди отримують швидку допомогу в життєвих справах та зціленні своїх недуг. Відомі випадки, коли Пречиста Богородиця допомагала подружжю, яке не мало дітей. Також були випадки зцілень різних хвороб, зокрема від раку. До Богородиці звертаються за допомогою у вирішенні сімейних проблем та налагодженням подружнього життя. Ніхто не залишається не почутим приносячи Пречистій Богородиці свою щиру молитву і сподівання на Божу милість.




Чудова допомога під час пожежі

Один із парафіян Десятинного монастиря поставив у будинку над входом у лазню ікону Пресвятої Богородиці Десятинну. Якось лазня спалахнула, вогонь пішов у покрівлі між перекриттями, що ускладнювало процес гасіння пожежі. Після того, як пожежа було загашена, господар лазні виявив, що вогонь зупинився на рівні ікони. Отак Пресвята Богородиця вберегла будинок, не пустивши вогонь у житлове приміщення!
 
Єпископ Гедеон (Харон); протодіакон Антоній Коваль 2015 рік




Чудова допомога подружжю яке не мало дітей

Ми з чоловіком зустріли один одного і створили сім’ю у досить зрілому віці. Але минуло три роки, а дітей Господь не давав.
Ми з чоловіком прийшли на службу до Десятинного храму, причастилися, отець Гедеон відслужив для нас двох молебень про народження чад перед центральною іконою Божої Матері Десятинна. Священик зі словами: “Ну все, приходьте хрестити”, благословив нас додому. Цього ж місяця я зачала, хоча за медичними показаннями цього не могло бути, як ми дізналися пізніше! У свято Успіння Пресвятої Богородиці у нас народилася дитина!

Раба Божа Канюка Руфіна (Руслана) 2013 рік