Спочатку планувалося відслужити одну Божественну Літургію, але радість від того, що відбувається, і бажання людей спонукали випросити благословення на служіння під час усієї Святої седмиці. Напевно, після закінчення Світлого тижня довелося б розібрати скинію.

Але… Господь подарував усім чудо явлення Своєї Божественної Матері, Цариці Небесної Приснодіви Марії. Десятинний чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці Десятинний храм до руйнування, перший кам’яний храм на Русі Це сталося напередодні свята ікони Богородиці «Живоносне Джерело», коли Пресвята Богородиця наша після вечірнього богослужіння, коли в храмі ще залишалося кілька прихожан, свідків руки в молитві перед Божим престолом.

Тепер, на згадку про цю подію, у нашому Храмі відбувається нічне богослужіння – о 23:45, щочетверга ми урочисто служимо Божественну Літургію. Після цієї чудової події з кожним днем ​​у храм стало приходити все більше і більше людей, і він не міг уже вмістити всіх охочих. Вирішили на місці скинії поставити дерев’яний храм.

Перша чудотворна Святиня нового храму – Десятинна ікона Божої Матері, перед якою з піднесеними руками стояла Сама Богородиця – отримала новий притулок. Новина про відродження Десятинної церкви в Києві облетіла православних християн, і храм почали відтворювати, як то кажуть, «усім світом»: миряни допомагали молитвою, працею, пожертвуваннями, а ієрархи православних церков передавали в дар храму, що будується, православні святині з різних куточків Землі. 2006 року Митрополит Мінський і Слуцький, Патріарший Екзарх всієї Білорусі Філарет передав у дар Десятинній церкві список чудотворної ікони Божої матері “Княжеградська” (“Мінська”). Список було передано на знак духовної підтримки у справі відродження першого кафедрального собору Київської Русі Пресвятої Богородиці Десятинного. За переказами, ця ікона була написана святим апостолом та євангелістом Лукою. Протягом багатьох століть ікона перебувала у Візантії у Константинополі. Святий рівноапостольний князь Володимир, прийнявши святе хрещення, урочисто переніс ікону Божої Матері з Корсуні до Києва. Ікона була поміщена в кафедральний собор на честь Пресвятої Богородиці «Десятинний» і стала однією з головних святинь Києва, неодноразово прославляючись чудесами.

25 травня 2007 року Блаженніший Митрополит Володимир освятив храм на честь рівноапостольних великих князя Володимира та княгині Ольги. 9 липня 2009 року на засіданні Священного Синоду УПЦ було ухвалено рішення про відкриття у Києві Різдва Пресвятої Богородиці Десятинного чоловічого монастиря. Намісником монастиря було затверджено архімандрит Гедеон (Харон). У тому ж році Храм знайшов частину мощей святого Іоанна, архієпископа Шанхайського та Сан-Франциського, хрест з його клобука, частина труни та пояс із 90 псалмом, вишитий святителем Іоанном. Також для зміцнення у вірі парафіян і служителів храму в Десятинний монастир передали частину мощів Великомученика Георгія Побідоносця.
  
Ось так, милістю Божою, храм знаходив нові Святині, зростала кількість парафіян громади, до монастиря приходили нові брати, збільшувався і сам храм – згодом до нього була прибудована трапезна частина, ризниця та братня трапезна. Десятинний чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці Десятинний монастир на даний час У 2010 році був здійснений перший в історії монастиря чернечий постриг. За три минулі з цього моменту року 11 людей прийняли в цих стінах чернечі обіти. У тому ж році Святині монастиря поповнилися часткою мощей мученика Воніфатія.

У 2012 році намісник Свято-Успенської Почаївської Лаври передав у дар Десятинному монастирю раку з частинками мощей Преподобних Іова та Амфілохія Почаївських Чудотворців. Преподобний Іов є засновником Свято-Успенської Почаївської Лаври. Амфілохій, другий почаївський чудотворець, був нашим сучасником. Він помер у січні 1971 року, залишивши про себе пам’ять як про великого цілителя. Щорічно взимку до монастиря прибуває Чудотворна Почаївська ікона Божої Матері, де її зустрічають сотні віруючих. Прибуття до столиці Почаївської ікони вважається дуже символічною подією, оскільки ікона вкрай рідко залишає стіни рідної обителі, і щороку багато паломників з усього світу їдуть до Тернопільської області, щоб поклонитися їй. Чи варто дивуватися, що в монастирі в наші дні відбуваються справжні дива: зцілення від важких онкологічних та легеневих захворювань, безпліддя, хвороби пияцтва. Про сучасні чудеса люди зазвичай не дуже поширюються, зберігаючи в таємниці Божу милість до них. Але нещодавно чудові властивості, невидимі для очей людей, оголилися.

15 грудня 2012 року невідомі підпалили храм, але полум’я, всупереч законам фізики, виявилося безпорадним поблизу православних святинь. Чудотворна ікона Божої Матері “Десятина” та чудотворна ікона Божої Матері “Княжеградська” (“Мінська”) опинилися в епіцентрі пожежі. Але, будучи охоплені полум’ям протягом двох з половиною годин, вони залишилися абсолютно неушкодженими! Постраждало все навколо: розплавилися кондиціонери, впала внутрішня обшивка купольної частини церкви, згоріло оздоблення храму та всі дерев’яні предмети, а ікони залишилися цілими. Ось так чудодійні властивості Святинь проявилися наочно!

30 квітня 2013 р. Блаженніший Митрополит Київський та всієї України Володимир здійснив чин оновлення відреставрованого після пожежі храму обителі. Після освячення Блаженніший Владика привітав духовенство та віруючих з важливою подією в житті монастиря: «Я вітаю вас із справжньою перемогою, тому що цей храм багато століть постраждав і багато пережив. Але істина Господня – правда навіки. І зараз ви знову збираєтесь у цьому святому місці, щоб славити Бога і зустрічати Його преславне Воскресіння».

20 березня 2023 року у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі під головуванням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія відбулось засідання Священного Синоду Української Православної Церкви. У зав’язку з почисленням Преосвященного Епископа Гедеона на спокій, намісником Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці був обран насельник обителі архімандрит Климент (Шмигельський).

У ніч на п’ятницю, 17 травня 2024 року, було знищено храм на честь рівноапостольних князів Володимира та Ольги Десятинного монастиря у м. Києві